На мене зваж, я в чомусь провинилась?
Стою перед тобой розгублена така,
Вважаєш ти, що я дарма тобі відкрилась,
Поглянь на мене, від того сумна.
Не гнівайся, бо я це може вперше,
І тут в останнє буду долю відчинять,
Що може бути зараз мені з того гірше,
Те розуміння, що не будеш ти мене кохать.
Заради того я все те робила,
Щоби почути серця бій, побачить погляд твій,
Заради того душу відчинила,
Але ніколи, ти ніколи, так, на жаль, не будеш мій!