З ранком прийдешнім
пітьма нетутешня
покірно відступить,
Крізь старі ставні
в вікна загляне
Й брови насупить
Сонце багряне
і ніжно-пьяним
знову охопить
вицвілі стелі,
Білі постелі,
волоссяні копи.
десь по кімнаті,
Рідні стокато
пробіжать стопи.
Разом з півнями
Сиві тумани
знов залоскочуть
в носі дурманом.
і без обману
тихо поманять
В далі глибокі
снів неозорих
В далекі простори
й ліси кароокі
Тихо впливають
всі, хто не знає
сну цілу нічку.
В домі затишнім,
З запахом вишні,
Дим виринає
з старенької пічки.
23.08.2018