Монолог матер першокласника

Алина Мозжерина
Ти сьогодні ідеш до школи.
Учень першого класу, синок.
Я ж хвилююся, як ніколи.
У доросле життя перший крок.
Наче, тільки тебе народила:
Перші посмішка, крок, дитсадок.
Ну, а зараз вдягнувся, як вчила,
І прямуєш на перший урок.
Я в букетик тобі вплітала
Настрій, впевненість та сміливість.
І у Бога терпіння благала,
Щоб у сина була можливість
Всі завдання сумлінно вчити
І найвищі долати вершини.
Пізнавати, дружити, любити—
Все попереду в тебе, сину.
Пам'ятай: треба вчити уроки.
Вір у сили свої—це основа.
Не помітиш, як шкільні роки
Пролетять. Не повернеш їх знову.
Я сьогодні тебе проводжаю.
В добру путь! Чуєш, лине дзвіночок?
Ти—школярик вже. Щиро вітаю!
Хай щастить тобі, любий синочок!..