Осінь рум'янощока.
Повна й руда молодиця.
Очі із поволоком.
Все у ній, як годиться.
Пазуха із гарбузами.
Кошик із виноградом.
Сіна копиці лугами.
Зроблено все до ладу.
Осінь хозяйським оком
глянула по городах.
Ранками ненароком
пустить холодний подих.
Синій туман напустить
в лузі, як замарення.
Скоро збирать капусту.
А урожай середній...
Тихо зітхає осінь
дощиком пересічним.
Хмари у небі носить
насмішкуватий вітер.
Студить поля і доли,
в комині страхом свище.
Листя червоно-жовте
стягує на кострище.
Вже зладнувала газдиня
повні льохи і комори.
Бігають ситі свині.
Голод побрів у гори.
Втомлена, та весела,
пензлик взяла у руки-
розмалювала села,
ріки, поля і луки
в червоно-жовті шати,
у золотисте сяйво.
Хоче душа співати.
Осінь, ти незвичайна!
Ніжно всміхнулась осінь.
Сонячно й тепло стало.
Срібне тонке павутиння
в сивому небі літало...
30 серпня 2018 р