Поетичний переклад
Безкрилому не сила зрозуміти,
Як боляче без злетів до небес –
Ти мов без хліба – щастя, світла без...
Страждає без просторів вільний вітер.
А той, хто вгору стрімко аж до мрії,
У кого серця відчуттям політ, -
Не літаком, а крильми крає світ,
Як думка, як душа, що в висі зріє.
Ось так колись стрілою понад хмари
Злетів! ...та милої там не було -
І чорним попелом ураз крило -
Чекати на кохання пізно, марно...
Безкрилому не сила зрозуміти,
Як боляче без злетів до небес –
Ти мов без хліба – щастя, світла без...
В простори сині лине вільний вітер.
Антоніна Грипа
Оригинал стиха
Кто слыл бескрылым - не понять тому,
Как больно жить, не поднимаясь в небо,
Страдает тот, кому полёт был хлебом,
Кто раздвигал руками синеву…
Кто за мечтою устремлялся ввысь,
Кто помнит ощущение полёта,
Кому не в радость крылья самолёта,
Кто сам летает, как летает мысль,
Вот как-то взмыл он в облака - стрелой,
И к ней летел - зазноба не встречала,
Есть у любви венец… и есть начало,
И стали крылья чёрною золой…
Кто слыл бескрылым - не понять тому,
Как больно жить, не поднимаясь в небо,
Страдает тот, кому полёт был хлебом,
Кто раздвигал руками синеву…
Виктор Семенюк