О Боже, як близько були ми від щастя тоді,
Я вперш побачив тебе - закохалась вмить,
Чому ми від щастя шляхи ті свої відвели,
Чому не змогла зупинити тоді нас блакить?
Мов крапельки крові вино опрокинули з столу,
Ми вже не повернемо час той, навіщо згадала і чому?