У радгоспному саду
росли обрикоси,
рвати їх тоді любив
коли був ще босий.
Був я босий та голодний,
був я бідний на той час,
до нестями був холодний,
як і весь народний клас.
На мені сорочка біла,
на мені штани в латках,
в ступнях шкіра задубіла,
мої очі всі в сльозах.
Йшов мені дев"ятий рік,
і жили ми бідно,
тільки я від смерті втік,
а інших не видно.
повмирали однолітки
з голоду й розрухи,
а сьогодні я у тітки
випросив макухи.