Я хотів застелити твій шлях
пелюстками червоних троянд,
завжди бачити радість в очах
та ніколи не бачити втрат.
Тільки інші мене обійшли,
вкрали щастя моє та любов,
за багатство у загс повели
без протесту та зайвих розмов.
Я стояв та дивився їм вслід,
і не вірив. що все це не сон,
на асвальті залишився слід,
назавжди розділив нас кордон.
Я на тебе дивився весь час,
на весільну веселу юрбу
і гадав, що ти глянеш хоч раз,
та побачиш там постать мою.
Загриміли дверцята кортежу,
промайнули барвисті стрічки,
на асвальтовій мокрій дорозі
залишилися жовті листки.