Десь далеко за обрієм,десь за містами,мамо!
Десь далеко,за межами,в чужім краї,мамо!
Десь...але ж ходимо ми під одним небом,
Нас одне сонце гріє своїм теплом,
Значить ми поруч.Місяць над нами налитий.
В ньому я бачу відблиск твоїх очей,
Вітер доносить відгук твоєї молитви.
Просиш у Бога долі для рідних дітей.
Десь в чужім краї,але ти уже не одна.
Доля тобі дарувала велике кохання.
Щастя своє ти нарешті,мамо,знайшла.
Це тобі дяка за довгі твої страждання.
Матінко,рідна,так сумно було нам прощатись.
Знову тремтіла в очах зрадлива сльоза.
Я обіцяю терпляче тебе чекати.
Вірю, що зустріч нам знов принесе весна.
Я прошу Бога,щоб завжди був поруч з вами.
Дякую Небу за усмішку кожну твою.
Бути щасливою ніколи не пізно,мамо.
Я поруч з тобою,я дуже тебе люблю!