Автор Деревская Віра
Оригинал
Заварю снежной зимушке чай
Заварю снежной зимушке чай,
С чабрецом, и ромашкой, и мятой,
И весну приглашу невзначай,
Им пирог я спеку ароматный.
В тот пирог я вложу чуть добра,
И улыбкой весенней согрею,
И скажу я зиме, что пора
В путь-дорогу: - Ну что ты, смелее!!!".
Сядем вместе мы с нею за стол,
Где пыхтит самовар мой игриво,
Попируем мы с ней на все "сто!",
Вдруг Весна прилетит словно диво!
По душам побеседуем с ней,
Попрощаемся с зимушкой -льдинкой,
Пусть уступит дорогу весне,
Всё кружась на прощанье, снежинкой.
*****************************
Переклад на українську мову
Крайнюк Надія
(переклад зроблено з дозволу автора)
Заварю чай зимі запашний
З чебрецем і ромашкою, з м’ятою,
Ще й запрошення вишлю весні,
Їм пиріг я спечу ароматний.
В той пиріг покладу я добра,
І теплом свого серця зігрію,
А зимі я скажу, що пора
В путь-дорогу: — Вже небо зоріє!!!
Ми присядемо з нею за стіл,
Де пихтить самовар мій грайливо,
Почаюємо. Тихо довкіл…
І зненацька весна прийде дивом!
Щиро наша розмова іде.
Проводжаємо зиму-льодинку.
Повноваження мовчки складе,
І летять вже востаннє сніжинки.
06. 03. 2018 рік
Світлина з інтернету