Сьогодні заплакало місто,
Ти думаєш осінь прийшла?
У ньому мені стало тісно,
А ти нагадав, що я зовсім одна…
У місті моєму страждання нема,
Тут клопіт ранковий і тепла зима.
У ньому заплутались вулиці в парки,
Тут сірі будинки й мальовані арки…
В блакитному небі не видно хмаринок,
Тут люди біжать, обганяють годинник…
Тут щирість душевну не носять з собою,
А осінь свою, називають весною…
У місті моєму зимують птахи,
Їх діти годують насінням з руки.
Тут друзі - собаки, і рідні коти,
А молодь вдягає подерті штани.
Любов у фейсбуці, життя в сторінках,
Тут настрій дарують до кави, в чашках.
І возять всі плани у жовтих маршрутках,
Тут люди працюють як зомбі по сутках…