На старих фотках.
(Українська версія - для друзів)
На старих фотках друзі, двір,
Ми тільки починали жити.
Нам було років десь по п'ять,
Коли ми почали дружити.
Ми бавилися в лови на будовах,
Часами по під стрихом, по дахах.
Часами ми сиділи по підвалах,
На веліках гоняли по дворах.
Ні літню спеку, ні зимовий холод,
Гуляючи, тоді не відчували.
Бувало залізали в дитсадок,
Від сторожа Прокопа утікали.
На дворі до самісінької ночі,
Батьки до дому нас загнати не могли.
А ще ми в кастрік діхлофос кидали,
Дивуюсь, як ми вижити змогли.
А потім був наш любий столик,
Він чімось більшим був тоді для нас.
Навколо нього разом підростали,
За ним ми напилися в перший раз.
В дівчат закохувалися, бились,
Мирилися ми потім від душі.
Дружили так, як тільки тоді вміли,
Та розважалися, як тільки ми могли.
А. Черниченко