Укр. Колюч1 кабанц1

Анатолий Ляпатинский
Залишились в пам"яті
молоді роки,
до землі прикуті
всі мов жебраки.
Залатана куфайка,
не раз прані штанці,
не краща влітку майка,
колючі кабанці.
Гуртом ходили в поле.
щось рвали їстивне,
тим тамували голод
своє життя сумне.
І все ж маю бажання
вернутись в ті роки,
де сонячні проміння
наповнені ставки.
Відчути те кохання,
яке було колись,
та не одне зітхання
на що ми спромоглись.