Не буду плакати, хай плаче осінь,
Зима морозом душу хай скує,
І піде геть, все те, що не збулося,
Все відпущу, то значить, не моє.
Нехай дощі полощуть те минуле,
І чистим стане серце назавжди,
Все що було навіки позабула,
Бо там багато витікло води.