Мої стіни пропахли тобою.
А на посуді смак твоїх губ.
Віддалась без думок і без бою,
Розумію, що ти однолюб.
Я тебе в дзеркалах помічаю,
Дивимось в них так часто разом.
Навіть сон свій самотньо втрачаю.
Бути сильними, все ж, слід обом.
І на подушці присмак цілунків.
Якби Доля мені сказала, -
"Покажи найцінніший з дарунків!"-
Без вагань, на тебе б вказала.
Та й душа вся пропахла тобою!
Що то стіни, постіль, кімнати...
Ми віддались Коханню без бою.
Не страшні паперові ґрати.