***

Пацанюрики моі,дівчатка красавки.
Всі ви наші горобці,і уйдущі мавки.
Хто-ж горішків пренесе,
дяді-й ваші папи.
Бо у них уже давно,
та-й холодні лапи.
Зірочка для вас зійде,
прямо як малина.
Не одна-ж у мами ти,
гарненька дитина.
Тіло матінка дала,
а папки характер.
І тепер пехтить матуся,
як скаженний трактір.
Ну,а де-ж на сонці взять,
вам тії малини,
треба-ж її посадить,
хоть-би половину,
ана другій стороні,
трішечки клубники
Шоб тоді запихкотіли,
всі оті індики.
Які в мізки ваші,
 всяку чюж впихають.
Кукурікають з утра
і ідуть пахають.
Дядько Бог вам обіцяв,
ласощі покруче.
Ждіть учіться,
не балуйте,
і батьків не мучте.
Дядя Вова обіцяв,
вчитись і учити.
Шоб на білім світі потім.
непагано жити.
Бо за ваші забаганки,
сплять батьки погано.
Їм давленье підтягнуть,
бо болять їх рани.
Ну,а потім ми із вами,
ще і заспіваем.
Щоб заплакали батьки,
за цікавим раем.