20. 09. 17

Медовые Вафли
Скажи чому холодний сон
Шепоче про кривавий стон?
Чому нічний холодний дощ
Стискає сльози наче склом?

Здається, я одна не розумію слів
Примар не бачу тих чужих обійм.
Не плачу більше - той день зотлів,
Коли кидаючи мене в осінні дні,
Брехливо так мене жалів.

В моїх тьмяних очах отрути спогад –
Я пам’ятаю клятву кинуту у розпач долі,
Що буде потім ти не думав і не знав,
Тепер в мені, в самому серці, мимоволі,
Лишається лиш змоклий попіл.

Щосили хочеться кричати
Стакани бити, пробивати стіни.
Щоразу від кохання не тремтіти
Нажаль ті спогади так й не навчили.