На долині туман
опадає на землю,
а на серці обман
вже давно не таємний.
Відведу твої чарита
та по полю піду,
може там ненароком
своє щастя знайду.
Ти забула мене,
і тебе я забуду
щастя нас обмине
його більше не буде.
Ні у тебе, ні в мене
не залишиться ласки,
її більше не стане
і завершиться казка.