прощатись

Гелена Смилянская
сміється осінь,
бризкає дощами,
остуджує землі тепло поволі,
міняє кольори,
фарби узявши в радості веселок літа, щоб проводи розмалювати у гаряче,
прощатись з зеленню  пташині ,
весни чекати дні у холодах,
терпінням давлячись в морозах люті,
як і людина, що йде, по суті, до мети