* * *
О, на коно;плі лепетали всі –
ахи;ва…
Нас на руках, як воду із криниці,
Носили на руках на огороди –
чи вклониться,
Чи вийняти з гірчиць, небесних,
незлоби;вих…
І світ – мов ліс!
Серед згорділих сонцем –
білоли;ці:
ми янголи, ми біло на;взнак
й біло ни;цьма…
«Горіхів дайте, губите ж ви, білолиці!» –
Ліси й хмарки за нами мовчки гнались.
…І журавлі на вранішніх криницях
і кланялись – і восклонялись…
1.04.2006