Навiть згорiвши на попiл розпачливо

Прокопенко Юрий
Навіть згорівши на попіл розпачливо,
Мов єретик на багатті живцем,
Щиро кохатиму світлом удачливим
Тільки тебе, розганяючи щем.
Хай я промовчу чи вголос кричатиму,
Всесвіт згорнувши у серця пульсар.
Вір, переборе краями ошатними,
Вічний гармидер нетлінна краса!
Лиш упіймай розманіжені полиски,
Поглядом гострим дістанься хутчій
Сильних вогнів, ти розрізнюєш обриси
Змін майбуття, тож вдихни височінь!

21:24, 24.09.2018 рік.

Зображення: https://www.liveinternet.ru