Навпаки
Форенуар
В мені горить безсилля сивє,
Сміється, сиплеться, стирчить.
І дивні сльози, наче злива -
Мій невимовний, сильний щит.
Болить. Безсоння знову зріє.
На ранок падають зірки.
І є на серці тиха мрія,
Щоб усе стало навпаки.
© Copyright:
Форенуар
, 2018
Свидетельство о публикации №118092608996