Памяти друга

Александр Корицкий
Немов би вчора зустрічались з ним
В малій кав’ярні замовляли каву
Злітав у небо попелястий дим
І мова йшла про мрії і про справи

 Повірити не можу, сон неначе
Чи правда те, а чи мені здається
Що більш ніколи його не побачу
 Що вже чудове серце те не б’ється