Сховай почуття за джинсовою курткою і нікому більше не відкривайся.
'Ты будешь одна' поёт Раскольников і ти також в цьому собі зізнайся.
Ти ж знаєш, що так не буде.
Поряд завжди хтось обіймає тебе за плечі,
Скоро це перестане дивувати навіть Анюту,
І вона скаже про це в якийсь зимовий вечір.
Довго думаєш коли і як ти стала такою,
Іноді гіркою, іноді п'янкою,
Іноді грубиш, іноді спиш не з тими,
Але завжди поводишся як дитина.
Не любиш коли забирають твої іграшки,
Хоч тобі зовсім і не потрібні, ти це знаєш.
Не тримай їх біля себе, нічого не говори, якщо слів прощання не маєш,
А ти ж не маєш.
Сховайся за великою джинсовою курткою, голосно смійся і не звертай ні на кого уваги.
Ніхто тебе не змінював, ти завжди була, ти завжди є собою,
І навіть якщо на тиждень, на місяць, на день - в омут та з головою.
Тебе ніхто не зрозуміє, не розгадає, не знайде,
Ховай у джинсову куртку все, що тобі дороге.