Вольный перевод с украинского:
Шиповник дозревает на кусте
под синими пока что небесами,
вздыхает ветер вкрадчиво басами…
...А винограда кущи попустей –
прошла уже пора плодоносить –
октябрь… Хотя костры не отгорели!
И вечное калины ожерелье –
не с прошлым ли связующая нить?
…Они оттанцевали, те балы,
минула юность – с песнями и плачем…
Вернуться б вспять и всё переиначить,
да пропускают старости голы
семи ветрам открытые ворота…
Что ж, пасовать перед лицом дилемм?
На милость сдаться осени? Зачем?
Миг – не вернуть… Как ни было б охота.
Но мудростью венчаются лета –
в духовности… спасётся красота!
Оригинал: http://www.stihi.ru/2018/10/10/4926
Шипшина дозріває на кущі
Під синіми, як влітку, Небесами...
І вітер стиха хлипає басами...
І виноград в жовтневому плащі,
Що вже відплодоносив у садках...
Горять кострища із сухого листя...
Хизується калина у намисті –
Мій свідок в проминаючих роках –
Вони відтанцювали, відгули
Грайливим співом й плачем, як годиться...
А хочеться, щоб знову – молодиця...
Та забивають старості голи
В наскрізні, сумом кроплені ворота...
Але яких шукать мені ділем ?
Запалюватись осені жалем? –
Час – незворотній... То об чім скорбота?
Мудрішають осмислені літа –
В духовності... найвища є мета!