посвята сербському гусляреві Павле Орочичу
Дивлюсь я на мужню поставу –
В ній бачиться сербська слава,
Святе в ній світиться плем’я
Крізь звуки пророчі, древні...
А звуки ті істочають
Не мед в сосудах вінчальних –
То битви спів величальний
за край прекрасний, страждальний!
Ті звуки – із гір далеких,
ті звуки – з вогнів запеклих,
ті звуки – смуток коханих;
той спів – сербин в серці має.
А звуки ті – з джерел чистих
Із отчої бо криниці,
із блиску меча, із давнИни,
з Неманиної полонини...
Крізь звуки пророчі, древні
Вся велич світиться сербів;
Немов Святовида води,
Тих гуслів сріблясті ноти!
17.10.18