Берези
Алла Флікінштейн
За вікном що не день - мряка...
Небесам вже набридло плакать.
І промерзлі берези голі
б*ються гілками мимоволі.
Чи від вітру, чи спересердя?
Ждуть від осені милосердя:
промінь сонця - зігріти віти,
літу *бабиному* зрадіти,
Ясній днині, сухому ранку,
срібним росам,красі світанку...
Вдячне слово за сік почути
поклонитися - і заснути.
А.Я.