«Як в гавань тиху... (Маргарита Метелецкая)
(http://www.stihi.ru/2018/10/25/2723)
-------------------------------------------
Як в гавань тиху по плавбі,
Нарешті, втрапила додому,
Завчила істину відому -
Тут завше краще, далебі...
Дощить мій жовтень, бо пора
Зволожувать на зиму землю -
І я його стаккато внемлю
В дрібному плескоті з двора...
Моя щоденна вартівня -
Буденна...біля підвіконня...
Вазони позіхають сонні...
І сон на мене наганя
Дощу природна холоднеча -
Від Світу...тішусь трунком втечі...
*************************************
Как в гавань тихую плыву
И, наконец, домой попала.
Я истину простую знала -
Нет лучше, чем в своём дому...
Дождит октябрь мой - пора
Вновь увлажнять на зиму землю -
И я его "стаккатам" внемлю,
Что в дробном стуке со двора...
Моё дежурство начинаю -
Так каждый день... где подоконник...
В вазонах поселился сонник,
И на меня сон нагоняя...
Дождя естественная стужа -
Там, за окном ... и неба лужи...