***

Вітер котить листя по стежинах,
Осінь йде - стукоче чобітком.
І печаль рождається полинна,
Все вкриває сивим туманОм.

А мені, так хочеться ще літа,
А мені, так хочеться тепла...
Щоб довкруж, мов килим  пишні  квіти
І,щоб радість рясно зацвіла.

А мені, так хочеться любові,
Аби поруч - милого плече.
Його погляд ніжно-загадковий,
Що душі повік не обпече.

Вітер котить листя по стежинах,
Осінь йде - стукоче чобітком.
Відступись, печаль моя полинна,
Здіймись в небо високо орлом.