Коли вже й спомин болю не болить

Коли вже й спомин болю не болить,
Коли вже так дарма шукать любові,
Коли вже не повернеться ні час той а ні мить,
Чому були тоді до почуття жорстокі?

Усе було, і полум*я в очах,
І вогнище души, таємні ночі,
А зараз пепелище, навіть жах
Згадати як сумні в кохання очі.

Коли вже й спомин болю не болить,
Чи варто зважити загублене минуле?
А може ні, мабуть не ворушить,
Те, що не вернеш, те що вже поснуло.