http://www.stihi.ru/2015/11/03/7352
(вариант первый)
Вариант второй:
Оригінал:
Жовтень у стрімкому нетерпінні
Сипле щедро охру з рукавів...
Що ж так пізно, Соняху осінній,
Біля мого серденька зацвів?
Що ж це ти в своє строкате літо
Настраждався і осиротів,
Що в густу печаль було пролито
Келих найсолодших почуттів?
І, мабуть, як ангелів дарунки,
Що тепер всміхаються довкруж,
Ці твої шовкові поцілунки
Й неймовірне поєднання душ.
Соняху, сумна твоя домівка,
В серці осінь раною пече...
І прив'яла хилиться голівка
На моє худесеньке плече...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
…А октябрь, весь в жгучем нетерпенье,
Охру сыплет в сад, на частокол…
Поздно ты, Подсолнух мой осенний,
Возле сердца, наконец, зацвёл…
Как же ты в пестреющее лето
Сиротел, прильнуть хотел к плечу
И в печаль густую влил при этом
Кубок самых сладких в мире чувств?..
Ангелов святые аллилуйи,
Те, что улыбаются светло, –
Шёлковые эти поцелуи…
Слиться душами нам повезло!..
Солнечный, грустна твоя уловка:
В сердце осень ранняя печёт…
Клонится привядшая головка
На моё уставшее плечо…
Аватар Автора оригинала