Мара Белчева
ЛАЗУРНИЙ ХРАМ
Лазурний храм. Вервечка благочинна
прочан із Мекки в пориві натхнення
в шовкових строях, впавши на коліна,
у молитвах випрошує прощення.
Й зливаються потроху воєдино
душа з душею в джерело смирення,
що споконвіку визнача стежину
до Божого святого одкровення.
Ось щезли і колони, і склепіння,
до Бога щиро всі серця відкрито,
умить амвон розтанув у промінні,
і кольорові струни, наче крила,
збриніли у гармонії до світу…
І ангели з небес в цю мить злетіли...
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Мара Белчева
Лазурен храм. Поклонници от Мека
в копринени одежди осветени –
лалета цъфнали на фитария мека –
потъват във молитва на колене.
И сливат се душа в душа полека
в едно море на обич и смирение,
извряло из гръдта на памтивека
на път към Божието откровение.
И взряха се на Бога тук очите:
лазурний свод с колоните исчезна,
амвона златен се стопи в лъчите
и багровите струни затрептяха
в хармонията на мировата бездна…
На пренос ангелите прилетяха…