Ти колись чув, як шепоче природа?
Як ліси промивають тобі кісточки;
Як на диво незмінна буває погода;
Як співають ночами гірські річки?
Ти колись чув, як кричить природа?
Як морська глибина ридає у шторм;
Як ті блискавка й грім розбивають породи,
І як вітер виходить за межі всіх норм?
Ти колись чув, як природа плаче?
Бачив уранці на листях сльозу?
Тобі - болить, а їй - тим паче.
Ти бачив це у нічну грозу.
Ти колись чув, як кохає природа?
Як зігріває теплом навесні;
Як у квітах ховається вся її врода;
Як ніжно пташки обирають пісні?
Ти колись знав, що ти також частина
Природи навколо, морів та лісів?
Частина любові, щаслива дитина,
Найкраща з ії золотих голосів.