http://www.stihi.ru/2018/11/01/4273
Царит шальной восторг любви осенней
В кудлато вьющихся густых туманах,
С отлётом аистов печальных караванов,
С чредою вздохов, просьб и сожалений…
Сгорающей листвою ярких клёнов,
С костром из слов, что музыкой прекрасны,
И с ожиданьем чуда, пусть напрасным,
Когда на юг последний, утомлённый
Летит косяк надежд, земных поклонов,
Под шелест ветра в опустевших гнёздах,
Когда уже не грезится о звёздах…
И ты в плену холодном полусонном
Дождя, что грустью наполняя гаммы,
Прошепчет листьям увяданья драмы…
Оригинал
Осінній шал осіннього кохання
У пасмах заволожених туманів,
З курликанням лелечих караванів,
З вервечками зітхання та прохання...
З кленовими одежами в згоранні,
З багаттям слів у музиці недремним,
Замріяним чеканням надаремним,
Коли летить у вирій жмут останній
Надій, сумних шукань, земних поклонів
Під шелест вітру в спорожнілих гніздах,
Коли уже не мариться на звіздах
І ти у цілковитому полоні
Дощу, що крапотить журливі гамми
І шарудить у листі під ногами...
Фото моё