Можливо надає кохання крила,
У серці розквітають квітів сад,
А що, коли ти дуже полюбила,
А його накриває потік зрад.
Ти плакала і все йому прощала,
Просила допомоги у святих,
Ти кожний день молилась і чекала,
Та в одну мить вітер надії стих.
Не можна так безжалісно сміятись,
Коли накрила хвиля почуттів,
А потім на взаємність сподіватись,
Та лист кохання за обрій полетів.
І мир прийшов натомість всім стражданням,
І я закрила двері сподіванням,
Між нами відстань залікує рани,
Вже не з‘єднають нас навічно храми.