Хоч в уряді, хоч в залі Ради,
В судах, у кабінетах фірм
Ми бачимо обличчя влади,
Що так заповнює ефір!
Можливо, ми б і не впізнали
На вулиці когось із них,
Та кожен день телеканали
Примушують любити їх.
Я не вмикаю. Я чекаю,
Коли отой прайм-тайм мине.
Та хоч опівночі вмикаю –
Все ті ж оточують мене!..
Сьогодні весь народ в тривозі,
Хоч виживати ніби звик.
А тут іще в ТБ-облозі,
В оточенні провладних пик!
На пиках – марлеві пов’язки,
Та впізнаємо їх і в масках!
Зелений йде коронавірус!..
Невже у людстві я зневірюсь?!
© Олег КРАВЧЕНКО