Не зникло панство, множаться раби.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Ростуть пани тутешні, як дуби,
А у рабів, хоч є сокири й вила,
Та от біда, глухі, німі, сліпі -
Суспільство соціальних категорій.
Кому собача кістка і напій,
Кому жиріти на людському горі!
Було і є...Чи буде завше так?
Допоки не зійшла земля з орбіти,
Не втрутився Господь, молись, батрак,
Навчися мислити! Дай, Бог, прозріти!
Збагнути важко, зріють дві олжі,
А Бог один на лівих і на правих.
Війна - безглуздя, пекло на межі,
А люди знову оберуть - Варавву!
Перевод Инны Гавриловой
http://www.stihi.ru/2018/11/30/5480
Господ не свергли: множатся рабы.
И время ничего не изменило.
Растёт элита, местная - дубы!
Хоть у рабов есть топоры и вилы,
Да слепы, глухи, немы - вот беда!
Издержки социальных категорий.
Кому собачья кость - свобод еда,
Кому жиреть на чьих-то бедах, горе!
Так было, есть...но будет ли всегда?
Пока планету нашу кто-то вертит,
Господь не спит!Молитесь, господа!
Рабам - ума! Прозреете, поверьте!
Поверить трудно: две созрели лжи,
А Бог един для левых и для правых.
Зерно безумья войн в аду лежит,
А люди снова выберут Варавву!