Полiт... Вiра Бондаренко Светлана Груздева

Вера Бондаренко-Михайлова
Оригінал:
http://www.stihi.ru/2018/05/08/5075

Я відлітаю в неозору синь –
Туди, звідкіль проміння витікає,
А ти, на крилах, хоч вві сні, прилинь,
Без тебе радості в житті немає.
Що є в тобі таке,за чим так жаль,
І я тебе завжди в журбі чекаю?
А ти з вітрами відлітаєш в даль
І не шкодуєш, що мене лишаєш.
Тобі не заспівать  мої пісні
І не зустріти разом нам світанки.
В мої не глянеш очі ти ясні,
Де, як в озерах, тануть тихі ранки.



Перевод с украинского Светланы Груздевой:

http://www.stihi.ru/2018/11/21/541

Я отлетаю ввысь, а может, в  сны –
Туда, откуда льёт лучей громада…
А ты на крыльях, пусть во сне, прильни:
Жизнь без тебя мне вовсе не отрада.
Что есть в тебе, что мне до боли жаль...
Всегда в тоске чего я ожидаю?
А ты с ветрами улетаешь вдаль,
Меня без сожаленья оставляешь…
Ты наш совместный песенный дуэт
Не вытянешь…не осознаешь мудро.
Ясней очей не встретишь больше, нет,
Где, как в озёрах, тают тихо утра.


****Спасибо большое Светланочке Груздевой за такой замечательный прочувствованный перевод.