Все володів душею дикий страх. -
Тепер з креста тяжкої долі знята!
- У клітці тіла сидячі, мов птах,
Душа була усе життя розп`ята!
Тепер злетіла Птахом - до Небес -
В повітряннім, безмежнім Океані!
В мені вогонь Духовності воскрес,
Живу, мов прибуваючи у Нірвані!
Не плачу, не бідкуюсь, а радію -
Випробування Долі всі здолала?!
Хоча я й не впадаю в "ейфорію",
Що Полумья-Близнюк своє придбала.
Стражданнями душа перехворіла,
Не раз зідравши стопи свої в кров.
Руками кращу долю все творила ....
А в ній були: і сльози, і Любов ....
"Аби вогонь Духовності воскрес",
Аби моя свідомість просиналась,
Душа моя злетіла до Небес ....
Відродженною знов сюди спускалась.
*******
06.12.2018 г.
Нінель Свіріна