зi снiгом кава

Гелена Смилянская
проходить сон буття невидимо,
весняним оповиті ранки,
крізь зиму час несуть,
настроєвим теплом,
легкі обійми сутінків вечора
за кавником і чашками двома,
зі снігом і морозом
вулиці
за вікном