29. 12. 18

Медовые Вафли
Ми в силах розбудити в серці біль,
Що раною щемить і прокладає слід
До місць, де темний сон вінчає лід
І гомін відголосків потойбічних слів.
***
Плекаєш ти мене у пелюстках любові –
В майбутнє мрії розпрямляєш кольорові,
Що щирим почуттям мені покажуть шлях –
Де ти в руках стискаєш тишу й страх.
***
Кричи, руйнуй моє життя!
Мабуть, твій біль пройде лиш так,
Бо в серці твоїм коїться біда –
Тобі здається, що то моя вина.

Немає сумнівів, що охололи почуття –
На нас вже не чекає майбуття,
Бо кожний день повзе то сніг, то мерзлота.
Які і ще я маю вислухать слова?