Сурми печалi

Мій вік ще триває.
Та сурми печалі
над осінню стогнуть.

Життя загубило
стежину сред лісу
могильних хрестів...

Кохання зоря
із неба зірвалась,
й на друзки розбита
блищіть під ногами
крижинками сліз.