http://www.stihi.ru/2019/01/22/3824
Что вмещается в ладошке?
Лучик солнца, соли крошка.
В ней - в тепле, снежинка тает...
Женщины мечта святая...
Есть от сердца там мой ключик.
И таблетка - спать чтоб лучше.
И чтоб жизненного толка
Раны зашивать - иголка...
А раскрою две ладони -
Обниму я нежно доню,
И шепну на ушко доче,
Что её люблю я очень!
Что она - тот лучик светлый,
Жизни соль, мечты заветной
Дивный дар, бальзам на раны,
Щедро всё и невозбранно...
Шепотки тотчас озвучу,
Что она - от счастья ключик!
Оригинал
Що вміщається в долоньці? -
Дрібка солі... Промінь сонця...
Мокро тануча сніжинка...
Заповітна мрія жінки...
Ще пігулка - сну в підмогу,
Й ключик, що від серця мого...
Голка - рани шить життєві -
Словом, все найбільш суттєве...
А розкрию дві долоньки -
Стисну я в обіймах доньку:
Тепло, ніжно, наче ружу,
І шепну,що люблю дуже!
Що вона - той промінь, мрія,
Сіль життя, тверда надія,
Щедрий мій бальзам на рани,
Відвертає все погане...
Й пошепки нараз озвучу,
Що вона - від щастя ключик!
Зоя Метелецкая. Фото со странички Маргариты Метелецкой