перевод с украинского
стиха Светланы Груздевой "Зимовий романс",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2010/12/13/1248
Зимний романс
Глаза в глаза, в зимы шальную ночь,
в чудесный миг ночного снегопада...
Визит твой - лишь фантазии отрада.
Ты рад мне иль не рад, не знаю в точь.
В воображеньи только, в тишине,
наш танец в золотом мерцаньи света.
Слеза в нём и легка, и незаметна,
и, любишь ли, уже неважно мне.
Ночей немало будет в январе,
и до весны, как до седьмого неба.
Но, может, и в тебе жива потреба
явиться в жизнь сквозь грёзы на заре?
Иль не успеешь?.. Господи, прости
мою в неразумении провинность!..
Без остановки, как саму невинность,
снежинки посылаешь людям Ты...
Зимовий романс
Віч-на'-віч, у таку зимову ніч,
В чарівну мить нічного снігопаду,
Я не питаю, радий чи не радий,
Бо це лише в уяві – в тому річ.
Лише в уяві, в світі німоти,
Вальсуємо у мерехтливім світлі,
Де сльози і легкі, і непомітні,
Де не важливо, чи кохаєш ти.
Ще ніч у січні буде не одна,
Ще до весни далеко, мов до неба.
Можливо, і у тебе є потреба
З’явитись там, де зараз я одна...
Але чи встигнеш? Господи, прости
Таку непередбачену провину!
Сніжинки, наче крихітні листи,
Летітимуть до тебе без упину...