Дочка Из Марго Метелецкой

Римма Батищева
На http://www.stihi.ru/2019/01/22/3824   

Что лежит в моей ладошке?
Солнца лучик, соль – немножко…
Вот снежинки тихо тают…
Здесь мечта моя святая…
И снотворное – на случай,
От сердечка верный ключик…
Штопать раны – есть иголка –
Словом, всё для жизни с толком.

А ладони раскрываю –
С нежной лаской обнимаю
Обожаемую дочку.
«Я люблю,– шепчу ей,– очень!»
Что она – надежна, лучик,
Жизни стержень, главный, лучший,
Мой бальзам на раны щедрый –
Отстранит весь морок вредный…

И тихонечко озвучу,
Что она – от счастья ключик!
        24.01.2019

 Що вміщається в долоньці ? -
    Дрібка солі...Промінь сонця...
    Мокро тануча сніжинка...
    Заповітна мрія жінки...
    Ще пігулка - сну в підмогу,
    Й ключик, що від серця мого...
    Голка - рани шить життєві -
    Словом, все найбільш суттєве...

        А розкрию дві долоньки -
        Стисну я в обіймах доньку:
        Тепло, ніжно, наче ружу,
        І шепну,що люблю дуже!
        Що вона - той промінь, мрія,
        Сіль життя, тверда надія,
        Щедрий мій бальзам на рани,
        Відвертає все погане...

    Й пошепки нараз озвучу,
    Що вона - від щастя ключик !