А що дзвінки? - То лиш слова,
Які нічого не міняють.
Найбільшу відстань почуття,
Когда открыты два сердца,
Быстрее света пролетают.
Так смысл звонить? - Раскрасить след
Красивых мыслей с опозданьем?
Пронзили мир - и больше нет,
Накрили нас, як теплий плед,
Незашифровані сигнали.
Ти кожну ніч мені у снах
Даруєш усмішку чарівну.
Вона, як ти, така земна
И неземная, и моя,
Чертит особый смысл жизни.
Прости, родная... Знаю, ждать -
Как камень бросить себе в душу,
Но из судьбы не убежать,
Де в'язка мрій і біль лежать.
Не бійся, слова не порушу.
Із слів несказаних своїх
Я напишу для тебе казку,
Не схожу на казки чужі;
От тени солнца до зари
Их превращу в ночную ласку.