Є люди, яких треба
завжди з великої писать,
на них земля і небо
зляглися, мов на сіножать.
Але їх дуже мало,
а решта – чурбаки,
жують хлібець і сало
і чинять Богу навпаки.
Від цього в нашім домі
життя нагадує бузу:
країну, наче в комі,
в реанімацію везуть…