Зозулiн черевик

Любовь Померанцева
Кує зозуля у гаю,
Холодні ніжки зовсім босі.
Як попелюшка на балу
Красива,але пали роси,

Бур`ян від холоду поник
І взуться їй кортить,зозулі.
Та не знайде той черевик,
Щоб їй на ніжку ніжно взули.

Жовто-гарячий черевик,
Де,де ховаєшся у лісі?
Сімнадцять зим,сімнадцять літ
Тебе не бачили в Поліссі.

Тому що,то було колись,
Чорнява дівчинка Марія
Потрапила у темній ліс.
Її здійснилась давня мрія:

Знайшла зозулін черевик,
Зірвала квіточку бажану,
Та кинула її в смитник
І віддала себе Івану.

А зараз,влітку,кожен рік
Донька Марійки має звичку:
Коли виходить за поріг -
Шукає в лісі черевички.

   Зозулін черевик - украинское название цветка из семейства орхидей венерин башмачок.Это растение занесено в Красную книгу,зацветает раз в семнадцать лет.