Твоє є щастя - вранішня пора!
А квітка неба впала у долоні,
Було давно, а ніби як сьогодні,
І вогник долі все ще не згорав,
Як може іскра потушити дні,
Як може щастя вірить в сьогодення!
І наша мрія - дивна і вогненна,
Як шлях землі, як диво у весні.
Бо ти скажи, що віра - до небес
Торкнеться щастям, щирістю розмови,
Й тебе любов за крила білі зловить,
І тільки в серці - оживає честь.
Бо нам любити небо всіх казок!
Бо нам творити незабутню втіху,
Ти щастям і коханням нині дихай,
А Сонце ніби - щастя пелюсток.
Твоє добро - нестися тільки ввись,
Коли кохання нам розкаже: бути
Живим Творцем, не довелось забути,
Струмочки як у пісні днів сплелись.
І вогник щастя ніби не згорав,
Лише любов нам тихо шепотіла:
Що ніжність в дотиках весни до тіла,
Коли трава в ногах, а в даль - веде
зоря...
20.01.2019. 14:36.