Дивлюсь, дивлюсь… які потвори,
немов з чортячої нори
учора вилізли нагору,
у Прези пнуться, як щури.
Так гучно клацають зубами,
аж люди здригують умить.
Та найгостріший зуб у дами,
що закосичена людьми.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І раптом думка появилась,
я нашорошую свій слух:
а що якби узяти вила
й прогнати з дому цих папуг?